Панічна атака:

Панічна атака: симптоми, причини та як із нею впоратися

«Вперше я стикнулася з цим явищем, коли мені було 26. Пам’ятаю, стояла в черзі в супермаркеті й раптом... ніби всередині мене все обвалилося. Почало тиснути в грудях, потемніло в очах, серце просто виривалося, здавалося — це кінець. У голові крутилася лише одна думка: “Ну все, зараз я помру, прямо тут, між відділом овочів і хлібом...”»

— Оксана, пацієнтка

Це — класичний опис панічної атаки. Тривала кілька хвилин, але здавалось, ніби вічність. Людина відчуває неймовірний жах, їй здається, що вона божеволіє або помирає. Хоча насправді... а що там насправді відбувається, розбиратимемось у цій статті. І ні, від панічних атак ще ніхто не помер.

Що таке панічна атака?

Це непередбачуваний напад сильного страху, який супроводжується реальними фізичними симптомами: прискореним серцебиттям, нестачею повітря, запамороченням, тремтінням у тілі. Панічна атака зазвичай може тривати від декількох хвилин до години, — час, за який людина встигає викликати швидку або записатися до всіх можливих лікарів, адже не знає, що з нею відбувається.

З медичної точки зору, ПА — це реакція нервової системи на загрозу, якої насправді не існує. Організм гіпермобілізується і запускає симпатичний відділ автономної нервової системи — ту саму частину, яка активується при сильному стресі. У відповідь викидається адреналін, серцебиття пришвидшується, дихання збивається, тіло напружується. Мозок готує тіло до втечі чи боротьби — ніби ми щойно зустріли хижака. Хоч насправді небезпеки й немає — система спрацьовує так, наче вона реальна.

«Я їхала в трамваї від сестри, все було, як завжди. Але раптом — ніби хвиля накрила. Серце вистрибувало, дихати не могла, руки затремтіли. Була впевнена: я вмираю», — згадує 31-річна Марина, що звернулася до мене на консультацію після трьох звернень до кардіолога й двох — у швидку.

Взагалі в нормі при відсутності реальної небезпеки, парасимпатична нервова система мала б «загасити» цей імпульс «бий або біжи» — заспокоїти пульс та дихання. Але під час ПА цей процес порушується: гальмівні механізми не встигають увімкнутися, і людина буквально «застрягає» в стані надзвичайної тривоги.

Симптоми панічної атаки

За критеріями DSM-5, панічна атака визначається як поява щонайменше чотирьох із 13 характерних симптомів протягом одного нападу.

  • прискорене серцебиття, тахікардія;
  • утруднене дихання, задишка;
  • пітливість;
  • тремтіння;
  • біль або стискання в грудях;
  • відчуття нестачі повітря;
  • нудота, розлад ШКТ;
  • запаморочення;
  • дереалізація або деперсоналізація (ніби все “нереальне”);
  • страх смерті;
  • страх втратити контроль над власним тілом або зійти з розуму;
  • оніміння, поколювання різних частин тіла;
  • припливи жару або холоду.

Панічна атака може бути одноразовою, але якщо напади повторюються й людина починає боятися їх повторення — тоді мова вже йде про панічний розлад (DSM-5, F41.0).

Пацієнт Дмитро М., 31 рік:

«Я їхав на роботу метро. Раптом мене охопила хвиля жару, дихати стало важко, відчув сильне запаморочення. Я подумав, що в мене інсульт. Вискочив із вагона на перон, присів, просив води у незнайомих людей...» — після низки обстежень у кардіолога та невролога Дмитро опинився в моєму кабінеті. Ніхто з лікарів так і не знайшов жодної патології. Бо її й не було — це була панічна атака.

Види панічних атак

Панічна атака — це не завжди однакова історія. Вона може бути:

  • Спонтанна (неочікувана) — раптові, без жодної логіки. Людина п'є чай на кухні, слухає музику — і тут накриває хвиля тривоги. Найчастіше саме така форма пов’язана з панічним розладом.
  • Зумовлена ситуацією (очікувана) — наприклад, у ліфті, транспорті, черзі тощо. Часто йде «плече в плече» з фобіями: агорафобією, соціофобією.
  • Нічна панічна атака — людина прокидається серед ночі в паніці, з прискореним серцебиттям, тремтінням, страхом померти. Інколи пацієнти плутають такий вид ПА з нічними приступами епілепсії або серцевими аритміями.
  • Прихована — така, де домінують фізіологічні симптоми: слабкість, нудота, спазми в животі, але без відчутного страху. Людина роками здає аналізи, ходить до гастроентерологів, кардіологів, які просто розводять руками, — адже проблема, насправді, в іншому. І далеко не всі лікарі припускають психогенну природу цієї проблеми.

Чому виникають панічні атаки?

Причини ПА — це скоріше сукупність факторів, ніж конкретно щось одне окреме. Найчастіше це мікс біологічних, психологічних і соціальних чинників.

  • Генетика. Ризик виникнення ПА вищий, якщо у когось із батьків були панічні розлади або тривожні стани.
  • Нейрохімія. Дисбаланс серотоніну, дофаміну, норадреналіну. Підвищена активність мигдалеподібного тіла (amygdala), яке «вмикає» реакцію страху.
  • Психологічні фактори. Травматичний досвід (особливо в дитинстві), стиль мислення з катастрофізацією подій (як багато себе впізнали зараз?), перфекціонізм, гіперконтроль.
  • Соціальні. Хронічний стрес (на тлі війни, безробіття, догляду за хворим близьким), емоційне виснаження, недосип, інформаційне перевантаження, тривала самотність.
  • Стан здоров’я. Проблеми зі щитоподібною залозою, серцем, рівнем глюкози.
  • Фізіологічні тригери. Зневоднення, гіпоглікемія, гормональні зміни (ПМС, вагітність, клімакс).
  • Вживання певних речовин. Кофеїн, енергетики, наркотики, алкоголь можуть спровокувати атаку.

А це точно не інфаркт? Як відрізнити ПА від серцевого нападу

Інколи все починається миттєво: груди стискає, серце шалено калатає, долоні пітніють. У голові тільки одне: «Це серце?». І дійсно — панічна атака може так майстерно імітувати інфаркт. Але є нюанси.

Біль при серцевому нападі зазвичай тиснучий — сильне відчуття стискання, печіння чи «як камінь на грудях», що може віддавати в руку, щелепу, шлунок чи спину. Виникає після фізичного навантаження й не минає у стані спокою чи сам по собі.

А от панічна атака — це гострий страх і дуже швидкий пульс, який за кілька хвилин відпускає. Біль — колючий або розмитий, локалізується в грудях, але не поширюється.

«Якби мені хтось сказав тоді, що це не серце, а просто тривога, я б не повірила. Але тепер я знаю — з цим можна жити і навіть радіти життю», — каже Ірина, 38 років, яка більше не боїться ходити на роботу, літати і жити на повну.

Як зупинити панічну атаку?

«Якби не лікарка, то я б вкотре хапалась за серце і думала — це кінець. В голові звучав її спокійний голос: “Дихай. Просто дихай повільно і глибоко. Спрацювала сигналізація, але загрози немає, зараз це мине.” І я почала лічити вдихи. Не одразу, але через хвилину-дві стало легше»,

— ділиться Олена, 29 років.

Наше завдання у протидії атаці — повернути контроль, дати тілу зрозуміти: «Все добре».

Крок 1. Впізнати

Не боріться. Назвіть речі своїми іменами. «Окей, це панічна атака. Мені справді дуже страшно, але я не вмираю. Це пройде.»

Метод 1. Дихати

Навчіться різним технікам дихання. Спробуйте вправу квадратного дихання: вдих — 4 секунди, затримка — 4, видих — 4, затримка — 4. Це працює ще і тому, що ви відволікаєте мозок, зосереджуючись на рахуванні секунд, на власних відчуттях.

Метод 2. Заземлитись

Метод «5-4-3-2-1». Задача в тому, щоб спокійно спостерігати, відчувати простір навколо «тут і зараз».

  • Назвіть 5 предметів, які бачите;
  • 4 звуки, які чуєте;
  • 3 тактильні відчуття (холодне повітря, м’який светр тощо);
  • 2 запахи;
  • 1 смак.

Метод 3. Рух

Тіло хоче втекти — дайте йому альтернативу. Присідайте, зіжміть м’ячик в руці, ходіть — навіть 3 хвилини руху заспокоюють симпатичну нервову систему.

Метод 4. Холод

Обличчя в холодну воду, крижаний компрес на потилицю чи зап’ястя — це активує парасимпатичну систему (відповідальну за спокій).

Метод 5. Прогресивна м’язова релаксація

Стискати й розслабляти групи м’язів по черзі: кулаки, плечі, литки тощо. Це значно послаблює тілесне напруження.

«У мене був напад у супермаркеті. Я притулилась до холодної полиці з морозивом, бо так зосереджувалась на відчуттях. Це мене витягнуло, як би дивно зі сторони це не виглядало.»

— Ірина, 45 років.

Панічні атаки: лікування

Правда в тому, що «чарівної таблетки» від всіх проблем не існує, але є комплексний підхід, який працює.

Психотерапія

  1. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ)
    • виявляє деструктивні думки («я помру», «у мене смертельна нікому невідома хвороба»);
    • замінює їх на реалістичні («я маю тривогу, вона мине»);
    • тренує реакцію на симптоми, щоб не підживлювати страх.
  2. Експозиційна терапія — поступове занурення в ситуації, які викликали страх (наприклад, поїздка в метро). Поступово тривога згасає.
  3. ACT (терапія прийняття і відповідальності) — допомагає жити повноцінно навіть із симптомами. Не боротися з тривогою, а дозволити їй бути.
  4. Психоедукація — це психоосвіта про те, як працює мозок, що таке страх, чому «тікати» від тривоги — неефективне рішення.

Медикаменти

«Я дуже не хотіла “сісти на таблетки”, начитавшись міфів і страшилок. Але після третього нападу за кермом посеред дороги зрозуміла: я або починаю лікування, або боюся виходити з дому»,

— розповідає Людмила, 42 роки.

Так, фармакотерапія — це не про крайній випадок, і точно не про те, що ви психічно хворі (читати у тій стигмі, як це сприймалося ще років 30 тому). Тобто медикаменти, у даному випадку, — це інструмент, який допомагає відновити нейрохімічну рівновагу.

Ліки відпускаються виключно за рецептом, завжди підбираються індивідуально лікарем-психіатром, з урахуванням анамнезу, супутніх станів та чутливості до препаратів.

Препарати при панічних атаках:

  • SSRI (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну) — основа лікування. Найчастіше — це сертралін, пароксетин. Діють поступово, перший ефект може бути помітний через 2–4 тижні.
  • Бензодіазепіни (діазепам, алпразолам) — це швидка допомога. Але лише короткостроково, під контролем лікаря. Викликають залежність.
  • Бета-блокатори (наприклад, пропранолол) — зменшують такі симптоми, як тремор, тахікардія.

Панічний розлад: як жити після діагнозу?

Панічні атаки — це не назавжди, їх можна приборкати і навчитися управляти своїм станом. Те, що ви зараз переживаєте ПА, не означає, що ви приречені на постійне лікування. Багато моїх пацієнтів, які ще рік тому жили в страху вийти з дому, знов живуть повноцінним життям, будують кар’єру, народжують дітей, займаються спортом.

Базові речі, які допомагають запобігти панічним атакам:

  1. Режим сну. 8 годин сну — як базова терапія. Бажано лягати й вставати в один і той же час.
  2. Харчування — збалансоване, без тривалих голодувань.
  3. Менше стимуляторів — кава, енергетики, гаджети перед сном. Перейдіть із 3 чашок кави на 1 — це вже результат.
  4. Рух — прогулянки, йога, плавання. 30 хв на день — вже помітний ефект.
  5. Дихальні практики. Навіть 5 хвилин на день, приділених диханню, покращують стан.
  6. Психотерапія — це зріле рішення, щоб змінити підхід до проблеми та подолати її.
  7. Підтримка. Є форуми, чати, зустрічі, де люди діляться історіями — це допомагає зрозуміти, що ви не самотні у своїй проблемі.

«Те, що мене колись паралізувало — стало моїм мотиватором. Я більше прислухаюсь до себе. І більше живу.» — Юля, 38, в минулому — пацієнтка, сьогодні — коуч рівня MCC ICF (США).

Панічний розлад — виліковний. Але це не магічна пігулка, а поступовий процес. Найкращі результати дає комбінація: медикаменти + психотерапія + зміна стилю життя.

Панічні розлади і світ

Світова тенденція по панічним атакам наразі така: за даними Американської психіатричної асоціації, кожна десята людина хоча б раз у житті переживає схожий напад тривоги без очевидної причини — з сильним серцебиттям, відчуттям нестачі повітря й страхом смерті. При цьому близько 2–3 % населення мають діагностований панічний розлад, який потребує лікування.

В Україні ж, попри відсутність офіційної статистики МОЗ, незалежні дослідження зафіксували значне зростання тривожних станів: у 2023 році понад 70 % українців регулярно відчували симптоми тривоги, а близько 25 % — на рівні, який вже негативно впливає на якість життя. В таких умовах панічні атаки — не рідкість, а типовий прояв перевантаження нервової системи.

Тож наша статистика, ймовірно, навіть вища за глобальну — просто ще не зафіксована належним чином.

Жити здорове життя без страху

Отже, ми розібралися, що панічна атака — це просто сигнал нашого тіла, що щось пішло не так: перевантаження, пригнічені емоції, тривалий стрес. Це реакція мозку, яка може траплятися з будь-ким. І хоча пережити панічну атаку доволі страшно, — допомога є, вона ефективна і доступна.

Найважливіше — не залишатися наодинці з постійними думками, що от-от панічна атака повториться. Зверніться за підтримкою сьогодні, щоб бути спокійним завтра.

Читайте також у цьому розділі:

Про автора:

Автор статті - Тетяна Радчук, ліцензований лікар - психіатр, невролог та психотерапевт. Більш детальну інформацію про психіатра Тетяну Радчук можна знайти на її персональній вебсторінці - Про лікаря.

Медичний дисклеймер

Інформація в даній статті призначена для ознайомлення та не може замінити консультацію лікаря. Для оцінки симптомів, встановлення діагнозу та підбору лікування зверніться до медичного спеціаліста.